Реклама

Усе для ЗНО з української літератури

ЗНО - це лише іспит, а не проблема.

Думи

Думи — це народні епічні та ліро-епічні твори героїчного та соціально-побутового змісту. Їх виконували речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Ці твори відзначаються досить великим обсягом, докладністю оповіді. Усі думи зазвичай мають сталу композицію: зачин (повідомлення про місце дії, героїв твору); основна частина (розвиток дії, трикратність елементів сюжету, кульмінація); кінцівка (розв’язка, уславлення Запорізької Січі й козацтва, молитва до Бога).

Оскільки думи не мають поділу на строфи, а рядки римуються довільно і мають різну кількість складів, ці твори можуть легше
варіюватися, імпровізуватися під час виконання, ніж пісня.

Час появи народних дум відносять приблизно до ХV століття. Це був період формування української народності й виникнення козацтва. Джерела виникнення дум: казки, легенди, перекази, давньоруські билини, голосіння, народні пісні, дійсні історичні події. Термін «дума» А. Максимович запозичив, можливо, у К. Рилєєва або в західноукраїнських чи польських джерелах, увів його у фольклористику для позначення українських оригінальних епічних пісень. Потім цей термін перейшов до кобзарів.

Особливо поширеним кобзарство було на Правобережній Україні. Найбільш відомі кобзарі: Данило Бандурко, Прокіп Скряга (вони брали участь у боротьбі проти польської шляхти); Василь Варченко - гайдамака; Іван Стрічка (жив на початку ХІХ століття, від нього записано 13 дум); Остап Вересай (жив у ХІХ столітті, від нього записано 9 дум); Михайло Кравченко (брав участь у революційних подіях 1905 року). Опанування кобзарського мистецтва відбувалось у так званих піснярських братствах, що виникли в кінці ХVІІ століття.

Думи відіграли велику роль у пробудженні самосвідомості українського народу, в його згуртуванні для боротьби за своє соціальне та національне визволення, в розвитку його культури.

Тематичні групи дум:

• про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських нападників та про турецьку неволю («Козак Голота», «Маруся Богуславка», «Невольницький плач», «Самійло Кішка» та ін.);
• про героїчну боротьбу українського народу проти польсько-шляхетського поневолення («Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун», «Перемога Корсунська» та ін.);
• думи про соціальну боротьбу трудящих;
• соціально-побутові думи.