Реклама

Усе для ЗНО з української літератури

ЗНО - це лише іспит, а не проблема.

Фонетика

Фонетика — розділ мовознавства, який вивчає звуковий склад мови.

Голосні звуки

Голосних звуків шість: [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Для передавання їх на письмі використовують 10 літер: я, о, у, и, і, е, я, ю, є, ї.

Приголосні звуки

          Сонорні Дзвінкі Глухі
Тверді в м н л р б д дж дз ж з г Ґ п т ч ц ш с х к ф
М’які н’ л’ р’ й д’ дз’ з’ т’ ц’ с’

 Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари: [б — п], [д — т], тощо (як вони розташовані в таблиці). Не має дзвінкої пари звук [ф].

Літери на позначення всіх сонорних і дзвінких приголосних розташо­вані в алфавіті до літери о, крім к, глухих — після о, крім р.

Приголосні звуки у певній позиції в слові можуть бути твердими та м’якими або твердими та пом’якшеними.

Приголосні д, т, з, с, л, н, ц, р, якщо далі йдуть ь, і, є, ю, я, стають м’якими (позначаються в транскрипції знаком ): зорі [зорі]у сіль [сіл], лялька [лалка].

Усі інші приголосні, а саме:

— губні [б, п, в, м, ф]
— шиплячі [ж, ч, ш, дж];
— задньоязикові [ґ, к, х] і гортанний [г];

перед ь ніколи не стоять, а перед і, є, ю, я стають лише пом’якшеними (позначаються в транскрипції знаком ):
вітер [в’ітеир], бязь [б'аз'].

 Усі м’які приголосні мають тверді відповідники (як по­дано в таблиці), крім [й], який завжди м’який.

Фонетична транскрипція

  1. Слово (речення), що транскрибується, береться в квадратні дужки. [музиека ].
  2. Літери я, ю, є, ї, ь та апостроф у транскрипції не вживаються.
  3. Подовжені приголосні позначаються двокрапкою: знання [знан:а].
  4. Усі слова пишуться з малої літери: Одеса [одеса].
  5. Якщо слово має більше ніж один склад, ставиться наголос.

Алфавіт

Алфавіт — сукупність літер, прийнятих у системі будь-якої мови й розміщених в усталеному порядку.

Літера Назва Літера Назва Літера Назва Літера Назва

Аа

а

Зз

зе

Оо

0

Чч

че

Бб

бе

Ии

и

Пп

пе

Шш

ша

Вв

ве

Іі

і

Рр

ер

Щщ

ща

Гг

ге

ї ї

ї

Сс

ес

Ьь

м’який знак

Ґґ

ге

Й

йот

Тт

те

Юю

ю

Дд

де

Кк

ка

Уу

У

Яя

я

Ее

е

Л л

ел

Фф

еф

   

Єє

є

М м

ем

Хх

ха    

Жж

же

Нн

єн

Цц

це

   

 

Співвідношення звуків і літер

Більшість літер позначає один звук. Однак в окремих випадках од­на літера може позначати два звуки або кілька літер передають один звук.

ЛітериПозначають звукиПриклади
їзавжди два звуки [йі]їжак [йіжак], від'їзд [відйізд]
щзавжди два звуки [шч]дощ [дошч], щука [шчука]
я, ю, єДва звуки [йа] [йу] [йе] :

- на початку слова
- після голосного
- після апострофа
- після ь
юнак [йунак]

заява [зайава]

м'яч [мйач]

грильяж [гриел'йаж]
один звук [а] [у] [е] і м'якість або пом'якшення попереднього приголосногосяйво [с'айво]

бювет [б'увет]
буквлсполуки дж, дзодин звук [дж], [дж], якщо належать до однієї морфемиджміль [джм'іл']

дзьоб [дз'об]
два звуки [д] і [ж], [д] і [з], якщо належать до різних морфем[п'ідзеимел':а]
м'який знакуказує на м'якість попереднього приголосного (не є звуком)кінь [к'ін']

Основні норми вимови (орфоепічні норми)

Норма літературної вимовиПриклад
Голосніненаголошені [е], [и] вимовляємо як е, наблиижене до и [ие]сестра [сеистра], зима [зиема]
ненаголошений о вимовляємо як [оу] лише перед складом з наголошеним у або ікожух [коужух], собі [соубі]
Приголосні [д], [т], [з], [с], [л], [н], [ц] перед наступним м'яким або пом'якшеним стають м'якимичесть [чест'], цвях [ц'в'ах]
дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінкостежка [стeжка], гриб [гриб]
оглушення [г] відбувається в словах легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю та похідних[лeхко], [вохко], [піхті] [к'іхті], [д'охту]
глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінковокзал [воґзал], просьба [проз'ба]

За швидкої вимови в префіксах кінцевий [з] перед глухим приголосним може частково оглушуватися: розклад [розклад] і [рoсклад].

 


 

Особливості вимови груп приголосних

Орфографічний записВимова Приклад
-ться
[ц:а]живеться [жиевец:а]
-шся [с:а] журишся [журиес:а]
-жці[зці]книжці [кнйзці]
-шці[сці]товаришці [товариесці]
-чці[ц:і] дочці [доц:і]
-тч-[ч:]Вітчизна [в'іч: йзна]
-тці[ц:і]квітці [кв'іц:і]
зж-
[ж:] зжати [ж.ати]

Найпоширеніші випадки чергування звуків

Чергування голоснихЧергування приголосних
Звуки, що чергуютьсяПрикладиЗвуки, що чергуютьсяПриклади
е — ісіль — солі, летіти — політг-ж-знога — ніжка — нозі
е — о

чернетка — чорний

х — ш — свухо — вушко — у вусі
а — оскакати — скочитик — ч — црука — ручка — руці
е — изберу — збиратид — джсадити — саджу
и — ісидіти — сістит — чсвітити — свічу
(нуль звука)тиждень — тижня, вікон — вікногубний — губний + л
ловити — ловлю, графити — графлю

 

Уживання у — в, і — й

ЛітераПишемо Приклади
уміж двома приголоснимивідпочив у санаторії
перед наступними в, ф та звукосполученнями хв, св, те, льв й іншими важкими для вимови звуками, навіть якщо попереднє слово закінчується на голоснийу світі, у Львові
на початку реченняУчителька мило усміхнулася.
між голоснимикрига в ополонці
в






на початку речення перед голосним В океані рідного народу відкривай духовні острови.
якщо попереднє слово закінчується на в, то перед наступним голосним уживаємо прийменник, префікс в, а не упрацював в Уругваї
між двома приголоснимимир і спокій
на початку реченняІ на тім рушничкові оживе все знайоме до болю.
і при зіставленні або протиставленні понятьчервоне і чорне
перед словом, що розпочинається на й, я, ю, є, їОльга і Йосип
після паузи (на письмі — розділового знака)Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею
йв інших випадкахв інших випадках

У деяких словах чергування у — в неможливе, бо слово починає змінювати або втрачати лексичне значення: вдача — удача, впра­ва — управа, Угорщина тощо.

 

Склад. Наголос

Склад — частина слова, яку вимовляємо одним поштовхом видихува­ного повітря (кни-гар-ня, ко-а-лі-цій-ний).

У слові стільки складів, скільки й голосних звуків. Склади бувають відкриті (закінчуються на голосний: кра-ї-на) і закриті (закінчуються на приголосний: ін-вен-тар-ний).

Наголос — виділення силою голосу певного складу в слові. Зде­більшого слово має один наголос. В українській мові наголос рухомий (може переміщуватися зі зміною слова: книжка — книжки), вільний (наголошеними можуть бути різні за порядком склади: місяць, жит­тя , огірок).

Деякі слова мають подвійний наголос: байдуже, завжди, корисний, мабуть, помилка, простий, також.

 

   Лексикологія 

Уся теорія