Реклама

Усе для ЗНО з української літератури

ЗНО - це лише іспит, а не проблема.

Орфографія

Орфографія — загальноприйнята система правил мови щодо способів пе­редачі мовлення на письмі, яка поряд із пунктуацією становить правопис певної мови.

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні е, и, о

Написання слів з ненаголошеними звуками е, и, о перевіряється на­голосом. Треба змінити форму слова або дібрати спільнокореневе слово так, щоб сумнівний голосний став наголошеним: великий — вілич, поми­ритися — мир, розумний — рбзум. Якщо не можна перевірити написання слова за допомогою наголосу, застосовуємо правила.

Пишеться е Пишеться и Пишеться о
у буквосполуках -єре-, -еле-: пелена, черевики у  буквосполуках -ри-, -ли-: блищати, тривога у буквосполуках -оро-, -оло-: дорога, колосся
якщо е при зміні випадає або чергується з і: осені — осінь, серпень — серпня
у суфіксах: -ець, -ень, -тель, -еро, -елезн-: палець, велетень, учитель, п’ятеро, довжелезний; -єн-: здійснений, кошеня, письме­на; -енн-: мислення, оголошен­ня; -еньк-, -есеньк-, -ечок-, -ечк-: рідненький, тонесенький, вершечок, горлечко у суфіксах: -ик, -иц(я), -ищ(е), -иськ: столик, вули­ця, вогнище, посміхо­висько; -ив(о) в ім.: печиво, мереживо (виняток: марево, зарево); -ин-: чужина, киянин, мамин; -ичок-, -ичк- (від -ик, -иц(я): вуличка, бо вулиця У словах: гончар, корявий, погано, лопата, товар, монастир, богатир (силач), борсук, отаман, але: яблуко, яблуня, парубок, будяк, мармур, ворушити, пурхати

У деяких словах написання літер не можна перевірити: левада, прези­дент, кишеня, директор. Тоді треба звернутися до орфографічного словника.

В окремих дієслівних коренях [е] чергується з [и]. Букву и пишемо, якщо далі стоїть наголошений суфікс -а-(-я): терти, але стирати; забе­ру, але забирати.

Спрощення в групах приголосних

Спрощення відбувається у вимові й позначається на письмі в групах приголосних
здн — зн проїзд — проїзний
жди — жн тиждень — тижневий
стн — сн радість — радісний
стл — сл щастя — щасливий
слн — сн мисль — умисний
рдц — рц сердечний — серцевий
рнц — нц чернець — ченці
зкн — зн бризки — бризнути
скн — сн блиск — блиснути

Винятки: вискнути, випускний, тоскно, скнара, скніти

Спрощення НЕ позначається на письмі
у словах зап ястнии, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять і похідних
у прикметниках, утворених від іменни­ків іншомовного походження на -ст

форпост — форпостний,
контраст — контрастний

у групах приголосних стц, стч, стпськ, нстпськ, нтпстпв кістці, невістчин, туристський, гігантський, студентство

У словах невістці, шістдесят і подібних спрощення не позначається на письмі, але відбувається у вимові.

Зміни приголосних за творення слів

Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ- та іменників за допомогою суфікса -ств-

Випадок зміни приголосних Приклади
г
ж +  ськ, ств = зьк, зтв
з
Прага — празький
Париж — паризький
боягуз — боягузький, боягузтво
к
ч + ськ, ств = цьк, цтв 
ц(ь)
козак — козацький, козацтво
ткач — ткацький, ткацтво
стрілець — стрілецький, стрілецтво
х
ш + + ськ, ств = ськ, ств 
с
чех — чеський
товариш — товариський, товариство
Одеса — одеський

Винятки: казахський, тюркський, баскський, меккський, нью-йоркський.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ-, -ств- на письмі зберігаються, хоча в усному мовленні можуть змінюватись або випадати:

д + -ськ-, -ств- = -дськ-, -дств- (люд — людський, людство)
т + -ськ-, -ств- = -тськ-, -тств- (брат — братський, братство)

Творення іменників із суфіксом -ин- від прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-

Випадок зміни приголосних Приклади
ськ + ин(а) = щ(ина) харківський — Харківщина одеський — Одещина
цьк + ин(а) = чч(ина) турецький — Туреччина козацький — козаччина
зьк + ин(а) = жч(ина) воронезький — Воронежчина

Виняток: галицький — Галичина.

Творення іменників із буквосполукою -чн- (-шн-)

Випадок зміни приголосних Приклади
к, ц(ь) +н=чн рік — річний, вік — вічний, місяць — місячний, сонце — сонячний

Винятки: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), соняшник, торішній, всеношна.

Читайте також:

М’який знак
Апостроф
Подвоєння літер
Правопис префіксів
Велика літера та лапки у власних назвах
Написання слів іншомовного походження
Основні правила переносу
Написання складових слів разом та через дефіс
Правопис не з різними частинами мови

‹ Орфоепія

Уся теорія

           

Замовити роботу

Замовити роботу

Від партнерів