Реклама

Усе для ЗНО з української літератури

ЗНО - це лише іспит, а не проблема.

Прикметник

Прикметник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предме­та і відповідає на питання який? (яка?яке?які?), чий? (чия? чиє? чиї?): цікава повість, батькове слово.

Морфологічні ознаки

Прикметник має ознаки роду, числа, відмінка, які узгоджуються з родом, числом і відмінком іменника: глибокий яр, гли­бокою рікою, глибокому озеру, глибоких морів. Початкова форма прикмет­ника — чоловічий рід називного відмінка однини.

Синтаксична роль

У реченні прикметник найчастіше виступає озна­ченням (Білявий день втомився і притих), рідше — присудком (Наше міс­то старовинне).

Розряди прикметників за значенням

Якіснівиражають ознаку предмета, яка може виявлятися більшою чи меншою міроютихий — тихший — найтихіший; міцний — менш міцний — найменш міцний
Відноснівиражають ознаку предмета опосередковано, стосовно іншого предмета, дії чи обставиникришталева ваза (ваза з кришталю), лісова стежка (стежка в лісі), народна твор­чість (творчість народу)
Присвійнівиражають належність предмета певній людині чи тварині й відповідають на питання чий?Франкові твори, братів порт­фель, заяча лапа

Прикметники із суфіксом -ськ- належать до відносних: шевченківська тематика, материнська порада, учнівський щоденник.

Прикметники мають властивість переходити з одного розряду до ін­шого (залежно від іменників, з якими узгоджуються): лисячий хвіст (при­писний) — лисячий комір (відносний) — лисячий характер (якісний).

Особливості відмінювання прикметників

Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками. Відмін­кові закінчення залежать від групи прикметника — твердої чи м’якої.
До твердої групи належать прикметники з основою на твердий при­голосний: смачний, близький.
До м’якої групи належать прикметники з основою на м’який приго­лосний: крайній, безкраїй.
Прикметники на -лиций (білолиций, круглолиций, смагляволиций) не належать ані до твердої, ані до м’якої групи, вони відмінюються за окре­мим зразком.

Відмінкові закінчення прикметників

prikmetnik

Ступені порівняння прикметників

Якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння.

prikmetnik2

За творення форм вищого ступеня порівняння із суфік­сом -ш- основа прикметника може зазнавати змін:

— суфікси -к-, -ок-, -єн- випадають: короткий — коротший;
—  с + ш = гич (ги): високий — вищий;
—  г,ж,з + ш= жч: близький — ближчий, дорогий — дорожчий, дужий — дужчий.

Винятки: довгий — довший, легкий — легший.

Значення форм найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайширший, щонайдобріший.

Інколи найвищий ступінь виражається додаванням до форми вищого ступеня слів від (за) усіх, над усе: веселіший від усіх, важливіший над усе.

Деякі прикметники утворюють форми вищого ступеня порівняння від іншої основи: великий — більший, малий — менший, поганий — гірший.

Від деяких прикметників можна утворити форми ступенів порівнян­ня і за допомогою суфікса -ш-} і за допомогою суфікса -іш-: здоровий — здоровшай — здоровіший, старий — старший — старіший.

Не утворюють форм ступенів порівняння такі прикметники:

— з префіксами пре-, за-, над-, пра-, архі-, ультра-: предалекий, за­високий, архіважливий;
— із суфіксами -уват- (-юват-), -ав- (-яв-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -езн-, -енн-: глибочезний, білявий, повнуватий, дрібненький тощо;
— з абсолютною ознакою: німий, глухий, сліпий, хворий, голий, живий, порожній, мертвий, готовий, кривий, горбатий, лисий тощо;
— назви мастей тварин: гнідий, вороний, карий, буланий тощо;
—    які перейшли з відносних або присвійних у якісні: каштановий, малиновий, кремовий тощо;
—    складні прикметники: синьоокий, білосніжний, темно-зелений тощо.

Помилковими є форми ступенів порівняння, утворені за допомогою слова самий (самий розумний) або додаванням слів більш, менш, найбільш, найменш до простої форми вищого ступеня: самий активний — найактивніший, більш важливіший — більш важли­вий, найменш відоміший — найменш відомий.

Правопис суфіксів -ов-, -ев-(-єв-) у прикметниках

СуфкіксВипадок написанняПриклади
-ов-1) якщо прикметник утворений від іменника з основою на твердий приголосний;
2) якщо прикметник має перед суфіксом м’який приголосний, ж, ч, ш, щ, й та наголос на закінченні
сливовий,грозовий, крайовий, дощовий, тіньовий
-ев-
якщо прикметник утворений від іменника з осно­вою на м’який приголосний і має наголос на осно­ві словазамшевий, яблуневий
-єв-після й або літер на позначення по­довженого м’якого приголосногомиттєвий,суттєвий

Окремі прикметники мають паралельні форми: життє­вий — життьовий, дієвий — дійовий.

Правопис суфіксів -ичн-, -ічн-, -ин-, -ів- у прикметниках

СуфіксВипадок написанняПриклад
-ичн-у прикметниках, утворених від іншомовних слів, після букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки»)історичний, демократичний
-ічн-(-їчн-)після приголосних, що не входять до «дев’ятки» (-їчн— після голосних)географічний героїчний
-ин-у присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни (крім іменників 3 основою на -[й])матусин, Наталин
-ін-(-їн-)у присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни з основою на -[й]Надіїн, зміїний
-ів-(-їв-)у присвійних прикметниках, утворених від іменників II відміни(-їв- пишемо, якщо іменник з основою на -[й])синів, дідусів Андріїв

‹ Іменник Числівник › 

Уся теорія