Реклама

Усе для ЗНО з української літератури

ЗНО - це лише іспит, а не проблема.

Звертання

Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, до якої звернена мова: Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шев­ченко). Звертання, як правило, має форму кличного відмінка, рідше на­зивного (форма називного відмінка в звертаннях не відповідає нормам української мови). Звертання не є членом речення.

Звертання може виражатися як одним словом (непоширене), так і кількома словами (поширене): Не треба сліз, не хмур, кохана, брови й не схиляй лице своє сумне (В. Сосюра). Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости? (М. Рильський).

Звертання обов’язково відокремлюють на письмі з обох боків кома­ми. Якщо звертання стоїть на початку речення, то при окличній інтонації після нього ставлять знак оклику, а наступне слово пишуть з великої лі­тери: Земле ріднаї Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає, як твої споді­ванки і мрії у життя вливаються моє (В. Симоненко).

Зауважте! Не відокремлюються комами слова о, ой, якщо вони ви­ступають у ролі підсилювальної частки: О слово! Будь моїм мечем! (О. Олесь).